Віллу Тоотс. Шрифт як мистецтво

Ім’я Віллу Тоотса добре відоме каліграфам. Саме про нього згадують в першу чергу, коли мова заходить про каліграфію в СРСР. Про творчість Віллу Тоотса хочеться поговорити сьогодні, в день його народження.

На початку ХХ століття завдяки роботам Едварда Джонстона в Англії, а потім і в решті Європи відбулося відродження техніки каліграфії широким пером. У Радянському Союзі така техніка письма поширилася насамперед завдяки Віллу Тоотсу. Він не був першим чи єдиним каліграфом, який писав у такому стилі, але саме його робота зробила величезний внесок у розвиток і популяризацію «західного стилю каліграфії» в СРСР.

Віллу Тоотс народився 24 серпня 1916 року в місті Ревель – так в Російській імперії називали Таллінн, нинішню столицю Естонії. З малих років він любив малювати, але батьки наполягли щоб Віллу пішов до комерційного коледжу міста Тарту. У навчальній програмі коледжу був курс каліграфії, що і визначило подальшу долю Тоотса. Віллу писав і малював для шкільної газети, робив плакати для школи, і досить успішно – в 1933 році передовиця шкільної газети його авторства отримала перший приз. Роботи Віллу виявилися затребуваними, і відразу після закінчення коледжу він почав співпрацювати з кінотеатрами Тарту (у місті їх було аж п’ять): робив для них афіші та рекламу.

Майстерня Тоотса знаходилася в кінотеатрі «Аполло», недалеко від Вищої художньої школи «Паллас», на той час одного з двох художніх вузів Естонії. Куди він і вступив в 1937 році (з дитинства мріяв вчитися в цій художній школі). Провчившись трохи більше року, наприкінці 1938 року, перед наближенням війни, Тоотс вирушив у подорож Європою. За два з половиною місяці він побував у Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині та Польщі.

У роботах того часу для кінотеатрів і реклами Віллу Тоотс більше використовував літеринг, ніж каліграфію. Незабаром він зрозумів, що ніхто в Естонії не може навчити його каліграфії на рівні англійських майстрів, і почав займатися самостійно, за книгами. Ключовий вплив на стиль Віллу Тоотса справила книга Едварда Джонстона Writing & Illuminating & Lettering. Фактично за нею він заново почав вивчення каліграфії. Результатом цих занять стали дві рукописні книги «Вірші Юхана Лійва» і «Чотири пісні», які побачили світ у 1939 році.

Зліва: цитата Германа Цапфа (написана пташиним пером. 1961 р.)

Слідом за Джонстоном Тоотс відкрив для себе та інших каліграфів: чеха Олдржиха Менхарта, американця Філіпа Грушкіна, німців Рудольфа Коха, Ернста Шнайдлера та Альберта Капра. «На мій погляд, я взяв у цих майстрів різні якості і об’єднав їх: чіткість і простоту одного, віртуозне володіння пером іншого, невимушені штрихи пензлем третього. Всіх їх об’єднує здатність до імпровізації, робота з ритмом і контрастом та присутність у їхніх творах форм класичної антики як каліграфічної основи основ», – так говорив Тоотс про своїх вчителів.

Ліворуч: сторінка з книги «Азбука шрифту. Шрифти ширококонечного пера», 1967 р.

Після закінчення війни Тоотс переїхав з Тарту до Таллінна і зайнявся книжковим дизайном. Сім років працював арт-директором у двох видавнцтвах, два роки був провідним дизайнером в журналі «Естонська жінка». З 1952 року і до самої смерті Тоотс працював художником-фрілансером. Оформлення книг (палітурок і суперобкладинок) стало його своєрідною візитною карткою і головним джерелом доходу.

Обкладинки книг, створені Віллу Тоотсом

Більшість його обкладинок були шрифтовими – художній образ книги створювався тільки каліграфією або леттерингом. Вони органічно виглядають в одному ряду з роботами кращих європейських книжкових дизайнерів того часу (Бертольд Вольпе, Джордж Салтер, Майкл Харві, Хельмут Сальден і Герман Цапф). Незважаючи на «залізну завісу», Тоотс дружив і листувався з багатьма майстрами та уважно стежив за світовими тенденціями в типографіці.

Тоотс проводить заняття з каліграфії. 1955 р.

Крім своєї основної роботи, з 1946 року Тоотс почав проводити семінари з каліграфії. Ці заняття стали дуже популярними, зростала як кількість бажаючих займатися, так і попит на більш глибоке вивчення каліграфії. Тож у 1965 році Віллу Тоотс відкрив вечірню школу каліграфії Kirjakunsti Kool, де курс навчання був розрахований на три роки. Він був організатором і єдиним вчителем цієї школи. У 1986 році Тоотс передав свої повноваження Хейно Ківіхалю, одному зі своїх найкращих студентів.

Разворот з книги «Современный шрифт»

Віллу Тоотс відомий своїми книгами про шрифти та каліграфію. Перш за все це книга «Современный шрифт», що стала класичним підручником з каліграфії та летерингу в Радянському Союзі. Але своєю головною книгою Тоотс вважав «Естонську каліграфію 1940 – 1970», в якій були зібрані кращі каліграфічні роботи естонських майстрів.

Обкладинка та сторінка з книги «Современный шрифт»

Наприкінці 60-х років Тоотс починає відходити від традиційних способів роботи з пером і пензлем, все більше надихаючись японською каліграфією. У нього сформувався стиль, який сам Тоотс називав хореографічною каліграфією. У ньому каліграф зосереджується виключно на естетичній складовій напису, а його комунікативна функція залишається на задньому плані. «Японці малюють ієрогліфи, і більшість з нас не може їх прочитати, але це не означає, що ми не можемо оцінити їх зовнішній вигляд», – говорив Тоотс, пояснюючи свій стиль. У 1976 році він опублікував книгу «Каліграфічні етюди», в якій були зібрані його найбільш експресивні каліграфічні твори. А в 1981-му – каталог «Шрифт як мистецтво» з кращими роботами його учнів, які практикували схожий імпровізаційний підхід до письма.

Обкладинка книги «Шрифт як мистецтво» та каліграфічна робота 1991 року

Роботи Віллу Тоотса були добре відомі на Заході. Американський журнал Scribe присвятив йому два номери (зима 1978 і весна 1979 р). А в 1988 році американське товариство Friends Of Calligraphy змогло організувати приїзд Віллу Тоотса до США. Він провів там кілька майстер-класів, які викликали такий інтерес серед каліграфів, що Тоотсу продовжили візу, щоб він міг розширити програму заходів.

Віллу Тоотс і Аліс Кьос. Конференція Леттерфорум, Вашингтон, 1988. Фото Анни Пінто

Віллу Тоотса не стало 10 квітня 1993 року.

* * *

Книги Віллу Тоотса:
1949 – Õpime plakatkirja. Algteadmisi kirjakunstist
1956 – Tänapäeva kiri
1960 – «300 burtu veidi. 300 шрифтов»
1966 – «Cовременный шрифт»
1968 – Kirjakunsti abc. Laisulekirjad
1972 – Kirjakunsti abc. Grotesk ehk plokk-kiri
1973 – Eesti kirjakunst 1940–1970 («Естонська каліграфія 1940 – 1970»)
1981 – Kiri kui kunst («Шрифт як мистецтво»)
2002 – Kiri Eesti kultuuriloos (зібрав і впорядкував Rein Loodus)

Збірки його каліграфічних робіт:
1976 – Kalligraafilisi etüüde. Calligraphical studies. («Каліграфічні етюди»)
1979 – 50 eksliibrist
1985 – Sule ja pintsli duett
1987 – Paraaf
1989 – Calligraphical spirals (Швеція-Фінляндія)
1992 – Calligraphic Bookplates and Monograms (США)

Більшість його книг вийшли естонською мовою. Зараз їх досить складно знайти, вони стали букіністичною рідкістю. Хоча найпопулярнішу його книгу «Сучасний шрифт» можна знайти в Інтернеті в електронному вигляді. Минулого року, до сторіччя від дня народження Віллу Тоотса, видавництво «Шрифт» випустило нову книгу «Віллу Тоотс: 100 книжкових обкладинок», вона ще є у продажу.

До виходу цієї книги TypeJournal.ru зробив відео, в якому є кадри кінохроніки з Віллу Тоотсом і невелика розповідь відомого каліграфа Петра Чобітка про свого вчителя: