Categories
Інструменти

Тестуємо вінтажні пера

Купити вінтажне пера — все одно що отримати кота у мішку. Цікаво, але можете отримати зовсім не те, що ви хотіли. Непросто зробити вибір, коли про перо немає ніякої інформації. Тож добре коли хтось вже купив таке перо і може показати як воно пише

На початку ХХ століття, купляючи перо для письма, ви б мали вибір в десятки разів більший ніж зараз. Винахід і поширення кулькової ручки призвели до того, що пера втратили популярність, тож багато виробників пішли з цього бізнесу, а ті що залишились — радикально скоротили асортимент. Величезна кількість виготовлених пер виявилась нікому не потрібна і їх ще й досі можна знайти у продажу. Зазвичай, такі пера вироблені до середини ХХ століття називають вінтажними. Вони можуть бути цікавими для сучасних каліграфів хоча б тим, що виготовлені в часи коли конкуренція мотивувала виробників створити ідеальне перо для письма. Вінтажні пера вважаються більш якісними, ніж їх сучасні аналоги. Наприклад вінтажне перо Gillot 404 зроблене з бронзи, а сучасне — з заліза (швидше виходить з ладу).

Знайти у продажу вінтажні пера не важко, складніше зрозуміти чи підійде таке перо під ваші потреби. Легко загубитися у великій кількості виробників і марок, пера мають дуже різні характеристики і часто з їх назви неможливо зрозуміти як перо поведе себе при письмі. Тож можливо це тестування буде корисним. Андрій, один з читачів цього блогу, люб’язно згодився розказати про свою колекцію вінтажних пер. Йому слово:

Brause&Co 328 F — перо умовно гостре, тобто достатньо тонке , але з невеликим загибом наприкінці (мікро-ложка), що робить його трохи затовстим (розмір F). При цьому перо легко і без проблем рухається по любой поверхні. Оскільки перо має досить непогану варіативність (є бічні прорізи), то цілком підійде початківцям для навчання. Негативний момент цього пера — воно слабо тримає чорнило (віддає по максимуму), але є і позитив — поки є чорнило, лінія виходить соковитою і насиченою.

Brause&Co 51EF — перо гостре з доброю варіативністю, поступливе, при цьому ковзає по паперу легко і невимушено. Теж добре підійде для навчання. Без натиску лінія тонка і насичена. На відміну від Brause&Co 328 F чудово тримає чорнило. Хоча при максимальному нажимі, чорнила вистачає не на довго.

Brause&Co Bremer Borsenfeder EF — чудове перо, дуже гостре, з відмінною варіативністю. М’яке і податливе. За разміром воно трохи довше ніж попереднє, тож може тримати більшу кількість чорнил. Це дозволяє рідше відволікатись на набір чорнила і зосередиться на тексті, хоча при сильному нажимі насиченість лінії потроху зменшується.

Brause&Co Bremer Borsenfeder F — поєднує в собі властивості попереднього та пера Brause&Co 328 F. Умовно гостре, на кінці має подобу п’яти, лінія насичена. На відміну від Brause&Co 328 F це перо більш масивне, його варіативність трохи менша, але чорнил вистачає на довше. Лінія товщини F, підходить для розгонистого почерку.

Brause&Co Cito-Fein — просто відмінне перо. Не знаю, що це за жовтий метал «під золото», на бронзу начебто не схоже. Перо не гостре, на кінці має невелику п’яту, але досить тонке, лінію має середньої щільності. За відчуттями від письма дуже близьке до Drawing \ Mapping Nib 26580 від Leonardt, але при цьому має стандартний розмір, тож в звичайний тримач стає легко і без нюансів. Перо Brause&Co Cito-Fein, можливо лише трохи (зовсім трохи) жорсткіше за Drawing \ Mapping Nib, легко справляється з будь-якою поверхнею, при цьому дозволяє писати дуже тонко і використовувати варіації. Чорнил вистачає на д-у-у-у-у-же довго.

Carl Kuhn 530 EF — відмінне перо з широким діапазоном варіації. Гостре. Матеріал блискучий, «як хромований», чорнило тримає добре. Як на мене, це перо схоже на Brause 51, з трохи меншою гнучкістю, при цьому більш тривале на одній «заправці». Особливість мого екземпляру — не завжди з першого разу дає вертикальну лінію (саме вертикальну), з усім іншим проблем немає.

F.Soennecken S19 — не гостре, невелике перо, з п’ятою на кінчику, з зовсім незначною варіативністю, я б навіть сказав умовною. Тобто без тиску перо дає середню по щільності лінію, шириною ближче до F, зі збільшенням тиску — лінія незначно розширяется, але при цьому стає значно щільніше. Рекордний запас чорнила, вистачає дуже на довго. Добре підходить до тонких ескізів до тексту, чи орнаменту до старослав’янської письменності.

F.Soennecken 808 — перо гостре, бронзове і досить жорстке. Варіативність отримати можна, але не так комфортно як на Brause (з дещо більшими зусиллями). Кінчик пера скошений (що характерно для італіків), але через малий розмір (думаю F), це не так сильно виражено при письмі. З чорнилом розлучається легко. Не знаю чому, але перше моє враження було (після декількох розчерків на чернетці), що це перо ідеально підходить для швидкого письма французькою мовою.

F.Soennecken 111EF — шикарне гостре перо з широкими можливостями до варіації, м’яке і податливе. За формою повністю нагадує Leonardt 111EF, але по відчуттях повна йому протилежність. З усього списку напевно саме царапуче, хоча й не настільки як Gillott 303 (по цьому параметру це беззаперечний чемпіон).

Massag 521 — перо «мідного» кольору, склад не відомий, вкорочене, кінчик його не гострий, а як і у F.Soennecken 808 має скіс характерний типу італік (лівий). Розмірність невідома, кінчик приблизно 0.5мм. При цьому перо м’якше і легко ковзає по паперу. Відмінно тримає чорнило.

8 LY 695 Heintze & Blanckert — бронзове перо, по відчуттям схоже на Zebra G, при цьому більш м’яке. Легко рухається в усіх напрямках, не чіпляється за папір. Мені здається дуже добре підійде початківцям для навчання. Таких, подібних за формою пер досить багато від різних виробників (у мене є 3) але всі вони різні за своїми властивостями — це потрібно мати на увазі. Лінія соковита, варіація трохи більше, ніж у попереднього, але і з чорнилом розлучається трохи швидше.

VEB Shreibfeder Redis 1138 — нічим не видатне перо. Не гостре, на кінці має п’яточку, ширина імовірно F. Перо досить жорстке, хоча і дозволяє робити невелику варіацію при нажимі. За відчуттями є аналогом «радянського» пера №12. Чорнило тримає добре, що видно по тесту. Перо чіпляється за папір, незалежно від нажиму.

LY8 VEB Oranienburg — перо ще жорсткіше ніж попереднє. Гостре, приблизно з такою ж невеликою варіацією. Чорнило тримає добре, за папір чіпляється. До пер з маркуванням VEB (напевне це назва виробника) буду надалі відноситися з обачністю.

Herm. Muller EF 075 — просто чудове перо, я б навіть сказав відкриття. Перо дуже м’яке і податливе з великим діапазоном варіації, але при цьому дуже легко ковзає в усіх напрямках. Чорнило тримає чудово, лінія насичена. Я б порівняв це перо з Hunt 101. Однозначно один з моїх фаворитів.

Blanzy №2 — перо дуже коротке, через це чорнила вміщує дуже мало і воно швидко закінчуюється. Кінчик пера має скіс, правий італік, розмір ще більший за Massag 521, по штангельциркулю десь 0.6-0.7мм. Перо за папір чіпляється, хоч і не сильно. Невелика варіація присутня, лінія насичена.

Brause&Co №1 «Kuhl Mann» — ось вже воістину «кухоль пива» (а може це від «кульман») — на його кінчику є ложечка (навіть ціле блюдце, якщо порівнювати його з іншими перами). Перо жорстке, лінія рідка, розмірність мабуть М або навіть В. Варіативність передбачається хіба що в сенсі насичення лінії. З частини пера зроблений вбудований туше- чорнило- тримач і через це — перо «довгограюча платівка» навіть при такій ширині лінії. Куди його застосувати з думки каліграфії, поки ще не придумав.

Завершує цей тест перо Brause & Co 361 «Blue Pumpkin» — одне з легендарних і часто рекомендованих для каліграфії. Маю його вінтажну версію, а не сучасне Steno. Перо дуже гарне, з досить багатим запасом варіативності, з тонкою, ненавантаженою, соковитою лінією. Через велику кількість прорізів і просторів в конструкції пера, чорнила тримає небагато і швидко від них позбавляється, тож без додаткового тушетримача користуватись початківцю може бути важко. Перо відмінне, без всяких сумнівів, але в моєму рейтингу воно потьмяніло на тлі Herm. Muller EF 075.

Що б хотілось сказати в підсумку: не варто боятися купувати старі вінтажні пера. Мій досвід показує, що вінтажні пера (звичайно якщо на них немає іржі) в основній масі краще сучасних (навіть їх повних сучасних аналогів). Краще їх купувати сетами по 5-20 шт, різнотипних, по виробнику та за формою, і напевно в цій купі знайдеться одне або декілька, тих самих улюблених, чудових для письма.

One reply on “Тестуємо вінтажні пера”

Очень здоровский обзор, со всеми нюансами, отдельное спасибо за упоминание способности писать во всех направлениях и пометками, что подходит для новичков) очень хорошая статья, спасибо!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *